Наши газеты:
Случаи прекращения прав на землю или нужно ли пахать на земельном участке для ведения личного крестьянского хозяйства (на рус. и укр. языках)
Этот материал размещён в газете "Быть добру". Вы можете оформить подписку на печатный вариант газеты. Подписаться…
Некоторые чиновники говорят, что нужно пахать на земле или чуть ли не на половину засадить картошкой, иначе они по закону (по причине нецелевого использования) могут забрать землю. Так ли это, Вы можете прочитать в данной статье.
В этой статье рассмотрены ситуации, связанные с земельным участком, предоставленным для ведения личного крестьянского хозяйства, поскольку Закон Украины "Про особисте селянське господарство" на сегодняшний день является оптимальным под оформление земли для обустройства родового поместья.
Основания прекращения прав на землю предусмотрены главой 22 Земельного кодекса Украины (далее – ЗКУ).
Согласно статьи 140 ЗКУ основаниями прекращения права собственности на земельный участок является:
а) добровольный отказ собственника от права на земельный участок;
б) смерть собственника земельного участка при отсутствии наследника;
в) отчуждение (переоформление права собственности на другое лицо - прим. автора) земельного участка по решению собственника;
г) обращение взыскания на земельный участок по требованию кредитора;
ґ) отчуждение земельного участка из мотивов общественной необходимости и для общественных потребностей;
д) конфискация по решению суда;
е) неотчуждение земельного участка иностранными лицами и лицами без гражданства в установленный срок в случаях, определенных этим Кодексом (например, если эти лица получили участок в наследство. Они по закону не имеют права собственности на землю).
В соответствии со статьёй 141 ЗКУ основаниями прекращения права пользования (аренды) земельным участком является:
а) добровольный отказ от права пользования земельным участком;
б) изъятие земельного участка в случаях, предусмотренных этим Кодексом;
в) прекращение деятельности государственных или коммунальных предприятий, учреждений и организаций;
г) использование земельного участка способами, которые противоречат экологическим требованиям;
ґ) использование земельного участка не по целевому назначению;
д) систематическая неуплата земельного налога или арендной платы.
Статья 143 ЗКУ предусматривает основания для принудительного прекращения прав на земельный участок, которые осуществляются в судебном порядке в случае:
а) использование земельного участка не по целевому назначению;
Целевым назначением земельного участка для ведения личного крестьянского хозяйства (исходя из определения, которое содержится в 1-й статье Закона Украины "Про особисте селянське господарство") является выращивание сельскохозяйственной продукции, реализация её избытков, пользование имуществом личного крестьянского хозяйства (к которому относятся и многолетние насаждения, и жилой дом).
Определение сельскохозяйственной продукции, к которой относится разнообразная продукция животного и растительного происхождения, рассматривалось в № 3 газеты "Быть добру" в статье "Правовой статус земли личного крестьянского хозяйства для обустройства родового поместья" (все юридические статьи размещены на сайте http://gazeta.bytdobru.info в разделе "Архив" и на форуме сайта http://ridpar.bytdobru.info в теме "Юридические вопросы по родовому поместью"). То есть, на землях личного крестьянского хозяйства позволяется высаживать сад, лес (многолетние насаждения: деревья, кусты и кустарники, деревья лесные, и т.п.), огород (овощи, лекарственные растения и т. п.).
Потому не обязательно использовать земельный участок личного крестьянского хозяйства почти под один огород (для этого существуют участки, предоставленные для огородничества), в том числе законодательство Украины не предусматривает, что выращивание продукции осуществляется только путём пахоты (перекопки). А если земельный участок имеет вид "земли, поросшей сорняком", то можно смело говорить, что на ней выращиваются лекарственные растения или посажены деревья из семян и косточек или восстанавливается плодородие почвы.
Если честно, то лучше всегда быть в хороших отношениях с чиновниками, местным населением. И на их вопросы "почему на земле ничего не делается" (в их понимании), то можно сказать, например, "что я сейчас планирую участок и думаю, где что посадить, чтобы там было красиво, какой построить дом, заготавливаю посадочный материал. И хочется всё это спланировать так, чтобы мои дети, потомки вспоминали меня добрым словом, а не с мыслями как всё перестроить или пересадить".
б) неустранение допущенных нарушений законодательства (загрязнение земель радиоактивными и химическими веществами, отходами, стоковыми водами, загрязнение земель бактериально-паразитическими и карантинно-вредными организмами, засорение земель запрещёнными растениями, повреждение и уничтожение плодородного слоя почвы, объектов инженерной инфраструктуры мелиоративных систем, нарушения установленного режима использования земель, которые особенно охраняются, а также использования земель способами, которые наносят вред здоровью населения) в сроки, установленные указаниями специально уполномоченных органов исполнительной власти по вопросам земельных ресурсов;
В статье 144 ЗКУ урегулирован порядок прекращения права пользования (аренды) земельными участками, которые используются с нарушением земельного законодательства.
в) конфискации земельного участка;
Статья 148 ЗКУ предусматривает, что земельный участок может быть конфискован исключительно по решению суда в случаях, объеме и порядке, установленных законом.
г) выкуп (изъятие) земельного участка из мотивов общественной необходимости и для общественных потребностей;
Согласно статьи 146 ЗКУ органы государственной власти и органы местного самоуправления имеют право выкупа земельных участков, которые находятся в собственности граждан и юридических лиц, для общественных потребностей. Но часть третья данной статьи предусматривает, что выкуп земельного участка осуществляетсяпри согласии его собственника. То есть, без вашего согласия никто не может выкупить для общественных потребностей земельный участок, который принадлежит вам на праве собственности.
В соответствии со статьёй 147 ЗКУ в случае введения военного или чрезвычайного положения земельные участки, которые находятся в собственности граждан или юридических лиц, могут быть отчуждены (изъяты) из мотивов общественной необходимости в порядке, установленном законом. Часть третья статьи 147 ЗКУ предусматривает, что лицо, у которого был принудительно отчужден земельный участок, после прекращения действия обстоятельств, в связи с которыми было проведено принудительное отчуждение, имеет право требовать возвращения этого земельного участка.
ґ) принудительного обращения взысканий на земельный участок по обязательствам собственника этого земельного участка;
Статья 139 ЗКУ. Отчуждение земельных участков по решению суда
1. В случае обращения взыскания на земельный участок, который находится в собственности гражданина или юридического лица, земельный участок подлежит продаже на земельных торгах, которые проводятся в форме аукциона.
2. Обращение взыскания на земельные участки, предназначенные для ведения товарного сельскохозяйственного производства, допускается в случаях, когда у собственников таких участков отсутствует другое имущество, на которое может быть обращено взыскание, если другое не предложено собственником земельного участка.
д) неотчуждение земельного участка иностранными лицами и лицами без гражданства в установленный срок в случаях, определённых этим Кодексом.
Статья 145 ЗКУ. Прекращение права собственности на земельный участок лица, которому земельный участок не может принадлежать на праве собственности.
1. Если к лицу переходит право собственности на земельный участок, который по этому Кодексу не может находиться в его собственности, то этот участок подлежит отчуждению его собственником на протяжении года с момента перехода такого права.
2. В случаях, когда земельный участок этим лицом на протяжении установленного срока не отчуждён, такой участок подлежит принудительному отчуждению по решению суда.
3. Лицо, к которому переходит право собственности на земельный участок и, которое не может приобрести право собственности на землю, имеет право получить его в аренду.
Старый Земельный кодекс Украины от 18.12.1990 г. предусматривал прекращение прав на предоставленный земельный участок, если он не использовался по назначению на протяжении установленного в кодексе срока.
В новом Земельном кодексе Украины от 25.10.2001 г. данное положение отсутствует. Потому, неиспользование по назначению земельного участка на протяжении некоторого времени не является основанием прекращения права на землю для собственника этого земельного участка. Согласно части 2 статьи 25 Закона Украины "Об аренде земли" арендатор (пользователь) земельного участка обязан приступать к использованию земельного участка в сроки, установленные договором аренды земли, зарегистрированным в установленном законом порядке.
Хочется отметить, что 9 февраля 2006 года был принят Закон Украины "Про внесення зміни до Земельного кодексу України" следующего содержания.
С целью обеспечения реализации прав граждан на земельные участки и недопущения их незаконного отчуждения Верховная Рада Украины постановляет:
I. Дополнить пункт 15 раздела X "Переходные положения" Земельного кодекса Украины абзацем такого содержания:
"Соглашения (в том числе доверенности), заключённые во время действия запрета на покупку-продажу или другим способом отчуждение земельных участков и земельных долей (паёв), определённых подпунктами «а» и «б» этого пункта, в части их покупки-продажи и иным способом отчуждение, а также в части передачи прав на отчуждение этих земельных участков и земельных долей (паёв) на будущее является недействительными с момента их заключения (заверения)" (в редакции Закона № 490-V () от 19.12.2006 г.).
II. Заключительные положения.
1. Данный Закон вступает в силу со дня его опубликования.
2. Кабинету Министров Украины, Генеральной прокуратуре Украины обеспечить организацию проведения проверок относительно правомерности удостоверения соглашений (доверенностей) в части отчуждения земельных участков и земельных долей (паёв), а также в части передачи прав на отчуждение земельных участков и земельных долей (паёв) на будущее, предусмотренных пунктом 15 раздела X "Переходные положения" Земельного кодекса Украины, и принять соответствующие меры реагирования.
То есть, считаются недействительными только положения (пункты) договоров, в том числе и доверенностей, в части ОТЧУЖДЕНИЯ (перехода права собственности от одного лица к другому) земельных участков или земельных долей (паёв), заключённые во время действия моратория на запрет продажи земельных участков и земельных долей (паёв). Это же касается договоров, в том числе и доверенностей, в части передачи прав на ОТЧУЖДЕНИЯ указанных участков и земельных долей (паёв) на будущее (передачи прав на переход право собственности в будущем).
Согласно пункта 15 Раздела Х "Переходные положения" ЗКУ до 1 января 2008 года не допускается:
а) покупка-продажа земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной и коммунальной собственности, кроме изъятия (выкупа) их для общественных нужд;
б) покупка-продажа или иным способом отчуждение земельных участков и изменение целевого назначения (использования) земельных участков, которые находятся в собственности граждан и юридических лиц для ведения товарного сельскохозяйственного производства, земельных участков, выделенных в натуре (на местности) собственникам земельных долей (паёв) для ведения личного крестьянского хозяйства, а также земельных долей (паёв), кроме передачи их в наследство, обмена земельного участка на другой земельный участок в соответствии с законом и изъятием (выкупом) земельных участков для общественных потребностей.
Покупка-продажа или иным способом отчуждение земельных участков и земельных долей (паёв), определенных подпунктами "а" и "б" этого пункта, вводится с 1 января 2008 года при условии вступления в силу законами Украины о государственном земельном кадастре и о рынке земель, определив особенности оборота земель государственной и коммунальной собственности и земель товарного сельскохозяйственного производства (в редакции Закона № 490-V () от 19.12.2006 г.).
Поэтому будьте внимательны при заключении вышеуказанных договоров или доверенностей, предусматривающих переход права собственности на землю или земельных долей (паёв). Лучше такие договора, в том числе доверенности, не заключать.
Но, я думаю, что возможно заключать договора аренды земельных участков и земельных долей (паёв), с последующим преимущественным правом выкупа, если будет разрешена продажа участков (земель сельскохозяйственного назначения) и земельных долей (паёв).
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 01 июля 2005 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
Официальный сайт Верховной Рады Украины:
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,
Випадки припинення прав на землю
або чи потрібно орати на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства
Деякі чиновники говорять, що потрібно орати на землі чи не на половину засадити картоплею, інакше вони згідно із законом (за причиною нецільового використання) можуть забрати землю. Чи це так, Ви можете прочитати в даній статті.
У цій статті в розглянуті ситуації пов'язані із земельною ділянкою наданої для ведення особистого селянського господарства, оскільки Закон України "Про особисте селянське господарство" на сьогоднішній день є оптимальним під оформлення землі для облаштування родового помістя.
Підстави припинення прав на землю передбачені розділом 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ).
Згідно статті 140 ЗКУ підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
в) відчуження (переоформлення права власності на іншу особу - прим. автора) земельної ділянки за рішенням власника;
г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду;
е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (наприклад, якщо ці особи отримали ділянку у спадок. Вони за законом не мають права власності на землю).
Відповідно статті 141 ЗКУ підставами припинення права користування (оренди) земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Стаття 143 ЗКУ передбачає підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, які здійснюються у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
Цільовим призначенням земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (виходячи з визначення, що міститься в 1-ій статті Закону України "Про особисте селянське господарство") є вирощування сільськогосподарської продукції, реалізація її надлишків, користування майном особистого селянського господарства (до якого відносяться і багаторічні насадження, і житловий будинок).
Визначення сільськогосподарської продукції, до якої відноситься різноманітна продукція тваринного і рослинного походження, розглядалось в № 3 газети "Бути добру" у статті "Правовий статус землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя" (всі юридичні статті розміщені на сайті http://gazeta.bytdobru.info в розділі "Архів" і на форумі сайту http://ridpar.bytdobru.info у темі "Юридичні питання по родовому помістю"). Тобто, на землях особистого селянського господарства дозволяється висадити сад, ліс (багаторічні насадження: дерева, кущі і чагарники, дерева лісові, і т.п.), город (овочі, лікарські рослини тощо).
Тому не обов'язково використовувати земельну ділянку особистого селянського господарства майже під один город (для цього є ділянки наданні для городництва), в тому числі законодавство України не передбачає, що вирощування продукції здійснюється тільки шляхом орання (перекопки). А якщо земельна ділянка має вигляд "землі, що поросла бур'яном", то можна сміло казати, що на ній вирощюються лікарські рослини або посадженні дерева з насіння і кісточок або поновлюється родючість ґрунту.
Якщо чесно, то краще завжди бути в добрих відносинах з чиновниками, місцевим населенням. І на їх питання "чому на землі нічого не робиться" (у їх розумінні), то можна сказати, наприклад, "що я зараз планую ділянку і думаю, де що посадити, щоб там було красиво, якій побудувати будинок, заготовлюю посадочний матеріал. І хочеться все це спланувати так, щоб мої діти, нащадки згадували мене добрим словом, а не з думками як все перебудувати або пересадити".
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
В статті 144 ЗКУ врегульован порядок припинення права користування (оренди) земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.
в) конфіскації земельної ділянки;
Стаття 148ЗКУ передбачає, що земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
Згідно статті 146 ЗКУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для суспільних потреб. Але частина третя данної статті передбачає, що викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Тобто, без вашої згоди ніхто не може викупити для суспільних потреб земельну ділянку, яка належить вам на праві власності.
Відповідно статті 147 ЗКУ у разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом. Частина третя статті 147 ЗКУ передбачає, що особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельної ділянки.
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
Стаття 139 ЗКУ. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
1. У разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.
2. Звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки.
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 145 ЗКУ. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності
1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
3. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.
Старий Земельний кодекс України від 18.12.1990 р. передбачав припинення прав на надану земельну ділянку, якщо вона не використовувалась за призначенням протягом встановленого в кодексі строку.
В новому Земельному кодексі України від 25.10.2001 р. дане положення відсутнє. Тому, невикористання за призначенням земельної ділянки протягом деякого часу не є підставою припинення права на землю для власника цієї земельної ділянки. Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар (користувач) земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленному законом порядку.
Хочеться зазначити, що 9 лютого 2006 року був прийнятий Закон України "Про внесення зміни до Земельного кодексу України" наступного змісту.
З метою забезпечення реалізації прав громадян на земельні ділянки та недопущення їх незаконного відчуження Верховна Рада України постановляє:
I. Доповнити пункт 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України абзацом такого змісту:
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України забезпечити організацію проведення перевірок щодо правомірності посвідчення угод (довіреностей) у частині відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також у частині передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, передбачених пунктом 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, та вжити відповідних заходів реагування.
Тобто, вважаються недійсними тільки положення (пункти) договорів, у тому числі і довіреності, в частині ВІДЧУЖЕННЯ (переходу права власності від одної особи к іншої) земельних ділянок або земельних часток (паїв), укладені під час дії мораторію на заборону продажу земельних ділянок та земельних часток (паїв). Це ж стосується договорів, у тому числі і довіреності, в частині передачі прав на ВІДЧУЖЕННЯ вказаних ділянок і земельних часток (паїв) на майбутнє (передачі прав на перехід права власності в майбутньому).
Згідно пункту 15 Розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ до 1 січня 2008 року не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується з 1 січня 2008 року за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва (в редакції Закону № 490-V () від 19.12.2006 р.).
Тому, будьте уважні при укладенні вищевказаних договорів або довіреностей, які можуть передбачати перехід права власності на землю або земельних часток (паїв). Краще такі договори, у тому числі довіреності, не укладати.
Але, я думаю, що можливо укладати договори оренди земельних ділянок та земельних часток (паїв), з подальшим переважним правом викупу, якщо буде дозволений продаж ділянок (земель сільськогосподарського призначення) і земельних часток (паїв).
У статті використані витяги з законодавства України за станом на 01 липня 2005 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Офіційний сайт Верховної Ради України:
З повагою та відкритою душею, Вячеслав Богданов, [email protected]
0
0
Оставьте свой комментарий
