Наши газеты:
Закон Украины "О личном крестьянском хозяйстве" и извлечения из законодательства Украины по получению земельного участка
Этот материал размещён в газете "Родная газета". Вы можете оформить подписку на печатный вариант газеты. Подписаться…
и извлечения из законодательства Украины по получению земельного участка
для обустройства родового поместья
На сегодняшний день лучшим законом для получения земли для обустройства родового поместья, до принятия Закона Украины "О родовом поместье и родовом поселении в Украине", является Закон Украины "Про особисте селянське господарство", который был принят 15 мая 2003 г.
Здесь приводится полное содержание данного Закона. А также приводятся извлечения из Конституции Украины относительно земли и Земельного кодекса Украины относительно получения земельного участка для ведения личного крестьянского хозяйства.
Подробное описание о порядке получения земли личного крестьянского хозяйства для обустройства родового поместья на основе действующего законодательства Украины можно прочитать в газете "Быть добру" (номер 2, 2006 г.);
правовой статус земли личного крестьянского хозяйства для обустройства родового поместья - в номере 3, 2006 р.;
случаи прекращения прав на землю или нужно ли пахать на земельном участке для ведения личного крестьянского хозяйства - в номере 4, 2006 г.
ЗАКОН УКРАИНЫ
О личном крестьянском хозяйстве
(Ведомости Верховной Рады (ВВР), 2003 № 29, ст.232)
(С изменениями, внесёнными законом № 3108-IV от 17.11.2005)
Данный Закон определяет правовые, организационные, экономические и социальные принципы ведения личного крестьянского хозяйства.
Статья 1. Понятие личного крестьянского хозяйства
Личное крестьянское хозяйство - это хозяйственная деятельность, осуществляемая без создания юридического лица физическим лицом индивидуально или лицами, состоящими в семейных или родственных отношениях и совместно проживающими, с целью удовлетворения личных нужд путем производства, переработки и потребления сельскохозяйственной продукции, реализации её излишков и оказания услуг с использованием имущества личного крестьянского хозяйства, в том числе и в сфере сельского зелёного туризма.
Члены личного крестьянского хозяйства осуществляют деятельность по своему усмотрению и на свой риск в пределах установленного правового хозяйственного порядка, соблюдая требования настоящего Закона, законов Украины, других нормативно-правовых актов.
Деятельность, связанная с ведением личного крестьянского хозяйства, не относится к предпринимательской деятельности.
Статья 2. Законодательство, регулирующее отношения, связанные с ведением личного крестьянского хозяйства
Отношения, связанные с ведением личного крестьянского хозяйства, регулируются Конституцией Украины, Земельным кодексом Украины, Гражданским кодексом Украины, настоящим Законом, законами Украины, другими нормативно-правовыми актами.
Статья 3. Сфера действия Закона
Действие настоящего Закона распространяется на физических лиц, которым в установленном законом порядке переданы в собственность или аренду земельные участки для ведения личного крестьянского хозяйства.
Статья 4. Учёт личных крестьянских хозяйств
Личные крестьянские хозяйства подлежат учёту.
Учёт личных крестьянских хозяйств осуществляют сельские, поселковые, городские советы по месту нахождения земельного участка в порядке, определённом центральным органом исполнительной власти по вопросам статистики.
Статья 5. Земельные участки личного крестьянского хозяйства
Для ведения личного крестьянского хозяйства используют земельные участки размером не более 2,0 гектара, переданные физическим лицам в собственность или аренду в порядке, установленном законом.
Размер земельного участка личного крестьянского хозяйства может быть увеличен в случае получения в натуре (на местности) земельной доли (пая) и её наследования членами личного крестьянского хозяйства в соответствии с законом.
Земельные участки личного крестьянского хозяйства могут быть собственностью одного лица, общей совместной собственностью супругов и общей долевой собственностью членов личного крестьянского хозяйства в соответствии с законом.
Членам личного крестьянского хозяйства земельные доли (паи) могут выделяться в натуре (на местности) единым массивом в общую долевую собственность и общую совместную собственность (супруги) в соответствии с законом.
В случае выхода из личного крестьянского хозяйства каждый его член имеет право на выделение принадлежащего ему земельного участка в натуре (на местности).
Граждане Украины, реализовавшие своё право на безвозмездную приватизацию земельного участка для ведения личного подсобного хозяйства в размере менее 2,0 гектара, имеют право на увеличение земельного участка в пределах норм, установленных статьей 121 Земельного кодекса Украины для ведения личного крестьянского хозяйства.
Статья 6. Имущество, используемое для ведения личного крестьянского хозяйства
К имуществу, используемому для ведения личного крестьянского хозяйства, относятся жилые дома, хозяйственные постройки и сооружения, сельскохозяйственная техника, инвентарь и оборудование, транспортные средства, сельскохозяйственные и домашние животные, птица, пчелосемьи, многолетние насаждения, произведённая сельскохозяйственная продукция, продукты её переработки и иное имущество, приобретенное в собственность членами хозяйства в установленном законодательством порядке.
Имущество, используемое для ведения личного крестьянского хозяйства, может быть собственностью одного лица, общей долевой или общей совместной собственностью его членов в соответствии с законом.
Обращение взыскания на имущество члена личного крестьянского хозяйства допускается лишь на основании решения суда.
Статья 7. Права и обязанности членов личного крестьянского хозяйства
Члены личного крестьянского хозяйства имеют право:
самостоятельно хозяйствовать на земле;
заключать лично или через уполномоченное лицо любые соглашения, не противоречащие законодательству. Уполномоченным лицом может быть дееспособный член личного крестьянского хозяйства, достигший 18 лет;
реализовывать излишки произведённой продукции на рынках, а также заготовительным, перерабатывающим предприятиям и организациям, другим юридическим и физическим лицам;
самостоятельно осуществлять материально-техническое обеспечение собственного производства;
открывать счета в учреждениях банков и получать кредиты в установленном законодательством порядке;
быть членами кредитного союза и пользоваться его услугами;
получать в установленном законом порядке трудовую пенсию, а также другие виды социального государственного пособия и субсидии;
оказывать услуги с использованием имущества личного крестьянского хозяйства;
использовать в установленном порядке для собственных нужд имеющиеся на земельном участке общераспространенные полезные ископаемые, торф, лесные насаждения; водные объекты, а также иные полезные свойства земли в соответствии с законом;
на возмещение убытков в случаях, предусмотренных законом;
свободно распоряжаться принадлежащим имуществом, произведённой сельскохозяйственной продукцией и продуктами её переработки;
получать консультативные услуги;
участвовать в конкурсах сельскохозяйственных производителей для получения бюджетной поддержки в соответствии с общегосударственными и региональными программами;
объединяться на добровольных началах в производственные общества, ассоциации, союзы с целью координации своей деятельности, предоставления взаимопомощи и защиты общих интересов и т. п. в соответствии с законодательством Украины;
проводить в установленном законом порядке внешнеэкономическую деятельность.
Члены личного крестьянского хозяйства обязаны:
соблюдать требования земельного законодательства и законодательства об охране окружающей среды;
обеспечивать использование земельного участка по целевому назначению;
повышать плодородие почв и сохранять иные полезные свойства земли;
не нарушать права владельцев смежных земельных участков и землепользователей;
соблюдать правила добрососедства и ограничения, связанные с установлением земельных сервитутов и охранных зон;
своевременно уплачивать земельный налог или арендную плату;
соблюдать действующие нормативы по качеству продукции, санитарные, экологические и иные требования в соответствии с законодательством;
представлять сельским, поселковым, городским советам необходимые данные по учёту.
Законом могут быть установлены также иные права и обязанности членов личного крестьянского хозяйства.
Статья 8. Занятость членов личных крестьянских хозяйств
Члены личных крестьянских хозяйств принадлежат к категории занятого населения в случае, если работа в этом хозяйстве для них является основной и расчётный месячный доход на одного члена равняется или превышает размер минимальной заработной платы.
Порядок определения расчётного месячного дохода на одного члена личного крестьянского хозяйства устанавливает Кабинет Министров Украины.
Статья 9. Социальное страхование и пенсионное обеспечение членов личных крестьянских хозяйств
Члены личных крестьянских хозяйств подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию и пенсионному обеспечению.
Общеобязательное государственное социальное страхование членов личных крестьянских хозяйств осуществляется в порядке, установленном законом.
Предоставление социальной помощи членам личного крестьянского хозяйства осуществляется в соответствии с законом.
Статья 10. Государственная поддержка личных крестьянских хозяйств
Государственная поддержка личных крестьянских хозяйств осуществляется в соответствии с общегосударственными и региональными программами за счёт государственного и местных бюджетов в порядке, установленном законом.
Кабинет Министров Украины в соответствии с общегосударственными программами ежегодно при подготовке проекта Государственного бюджета Украины предусматривает соответствующие средства на поддержку личных крестьянских хозяйств.
Органы исполнительной власти и органы местного самоуправления в соответствии с региональными программами ежегодно предусматривают средства в проектах местных бюджетов на поддержку личных крестьянских хозяйств.
Органы исполнительной власти и органы местного самоуправления в пределах своих полномочий содействуют личным крестьянским хозяйствам:
в организации в сельской местности кредитных союзов, сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов для предоставления услуг по заготовке, хранению, переработке и сбыту сельскохозяйственной продукции, совместному использованию технических и транспортных средств и социально-бытовому обслуживанию, обеспечению кормами и молодняком скота и птицы;
в организации деятельности по предоставлению инженерно-технических, ветеринарных, агрономических, зоотехнических и других услуг, а также услуг по обеспечению сортовыми семенами, посадочным материалом, племенным и продуктивным скотом, гибридами и кроссами птицы, сельскохозяйственной техникой и оборудованием;
в выделении земельных участков единым массивом;
в получении кредитов для строительства жилья, хозяйственных построек и сооружений, приобретения сельскохозяйственной техники и оборудования;
в организации в сельской местности профессиональной подготовки и переподготовки членов личного крестьянского хозяйства.
Статья 11. Прекращение ведения личного крестьянского хозяйства
Ведение личного крестьянского хозяйства прекращается в случае:
решения членов личного крестьянского хозяйства о прекращении его деятельности;
если не осталось ни одного члена хозяйства или наследника, желающего продолжить его ведение;
прекращения прав на земельный участок согласно Земельному кодексу Украины.
В случае прекращения ведения личного крестьянского хозяйства сельский, поселковый, городской совет по месту нахождения земельного участка, предоставленного для этих целей, изымает его с учёта личных крестьянских хозяйств.
Статья 12. Разрешение споров по ведению личного крестьянского хозяйства
Споры по ведению личного крестьянского хозяйства могут решаться органами местного самоуправления и органами исполнительной власти в пределах полномочий, определённых законом или судом.
Статья 13. Ответственность за нарушение положений настоящего Закона
Лица, виновные в нарушении положений настоящего Закона, несут ответственность согласно законам Украины.
Статья 14. Заключительные положения
1. Настоящий Закон вступает в силу со дня его опубликования.
2. Законы и другие нормативно-правовые акты, принятые до вступления в силу настоящего Закона, действуют в части, не противоречащей настоящему Закону.
3. Кабинету Министров Украины в течение трех месяцев со дня вступления в силу настоящего Закона:
представить на рассмотрение Верховной Рады Украины предложения о внесении изменений в законы Украины, вытекающих из настоящего Закона;
привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с настоящим Законом;
утвердить порядок определения расчетного месячного дохода на одного члена личного крестьянского хозяйства с учётом региональных условий;
обеспечить пересмотр и отмену министерствами и другими центральными органами исполнительной власти их нормативно-правовых актов, противоречащих настоящему Закону.
Президент Украины Л. Кучма
г. Киев
15 мая 2003 года
N 742-IV
Конституция Украины (извлечения)
Статья 13. Земля, её недра, атмосферный воздух, водные и другие природные ресурсы, которые находятся в пределах территории Украины, природные ресурсы её континентального шельфа, исключительной (морской) экономической зоны являются объектами права собственности Украинского народа. От имени Украинского народа права собственности осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления в пределах, определенных этой Конституцией.
Каждый гражданин имеет право пользоваться природными объектами права собственности народа в соответствии с законом.
Собственность обязывает. Собственность не должна использоваться во вред человеку и обществу.
Государство обеспечивает защиту прав всех субъектов права собственности и ведения хозяйства, социальную направленность экономики. Все субъекты права собственности равны перед законом.
Статья 14. Земля является основным национальным богатством, которое находится под особенной охраной государства.
Право собственности на землю гарантируется. Это право приобретается и реализуется гражданами, юридическими лицами и государством исключительно в соответствии с законом.
Земельный кодекс Украины (извлечения)
Статья 33. Земельные участки личных крестьянских хозяйств
1. Граждане Украины могут иметь на праве собственности и арендовать земельные участки для ведения личного крестьянского хозяйства.
2. Иностранные граждане и лица без гражданства могут иметь земельные участки для ведения личного крестьянского хозяйства на условиях аренды.
3. Использование земель личного крестьянского хозяйства осуществляется в соответствии с законом.
Статья 116. Основания приобретения права на землю
1. Граждане и юридические лица приобретают право собственности и права пользования земельными участками из земель государственной или коммунальной собственности по решению органов исполнительной власти или органов местного самоуправления или государственных органов приватизации, или центрального органа исполнительной власти по вопросам земельных ресурсов, в пределах их полномочий, определенных этим Кодексом. (Часть первая статьи 116 с изменениями, внесёнными Законами № 3235-IV от 20.12.2005, № 489-16 от 19.12.2006, № 107-VI от 28.12.2007)
2. Приобретение права на землю гражданами и юридическими лицами осуществляется путем передачи земельных участков в собственность или предоставление их в пользование.
3. Бесплатная передача земельных участков в собственность граждан осуществляется в случае:
а) приватизации земельных участков, которые находятся в пользовании граждан;
б) получение земельных участков в результате приватизации государственных и коммунальных сельскохозяйственных предприятий, учреждений и организаций;
в) получение земельных участков из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации, определенных этим Кодексом.
4. Передача земельных участков безвозмездно в собственность граждан в пределах норм, определённых этим Кодексом, осуществляется одноразово по каждому виду использования.
5. Предоставление в пользование земельного участка, который находится в собственности или в пользовании, осуществляется лишь после изъятия (выкупа) его в порядке, предусмотренном этим Кодексом.
Статья 118. Порядок бесплатной приватизации земельных участков гражданами
6. Граждане, заинтересованные в получении безвозмездно в собственность земельного участка из земель государственной или коммунальной собственности для ведения фермерского хозяйства, ведения личного крестьянского хозяйства, ведения садоводства, строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебный участок), индивидуального дачного строительства, строительства индивидуальных гаражей в пределах норм бесплатной приватизации, подают заявление в соответствующую районную, Киевскую или Севастопольскую городскую государственную администрацию или сельский, поселковый, городской совет по местонахождению земельного участка. В заявлении указываются желаемые размеры и цель его использования.
7. Соответствующая местная государственная администрация или сельский, поселковый, городской совет рассматривает заявление, а при передаче земельного участка фермерскому хозяйству - также заключение конкурсной комиссии, и в случае согласия на передачу земельного участка в собственность предоставляет разрешение на разработку проекта его отвода.
8. Проект отвода земельного участка разрабатывается по заказу граждан организациями, которые имеют соответствующие разрешения (лицензии) на выполнение этих видов работ, в сроки, которые обусловливаются соглашением сторон.
9. Проект отвода земельного участка согласовывается с органом по земельным ресурсам, природоохранным и санитарно-эпидемиологическим органами, органами архитектуры и охраны культурного наследия и подаётся на рассмотрение соответствующих местной государственной администрации или органа местного самоуправления. (Часть девятая статьи 118 в редакции Закона № 1626-IV от 18.03.2004)
10. Районная, Киевская или Севастопольская городская государственная администрация или сельский, поселковый, городской совет в месячный срок рассматривает проект отвода и принимает решение о передаче земельного участка в собственность.
11. В случае отказа органом исполнительной власти или органом местного самоуправления в передаче земельного участка в собственность или оставление заявления без рассмотрения вопрос решается в судебном порядке.
Статья 121. Нормы бесплатной передачи земельных участков гражданам
1. Граждане Украины имеют право на бесплатную передачу им земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности в таких размерах:
б) для ведения личного крестьянского хозяйства - не больше 2,0 гектара;
2. Размер земельных участков, которые передаются безвозмездно гражданину для ведения личного крестьянского хозяйства, может быть увеличен в случае получения в натуре (на местности) земельной доли (паю).
Вот образец формы заявления на приватизацию земельного участка:
_________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
________________________________________________
(району)
_________________________________________________
(області)
від______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
який мешкає_____________________________________
(адреса проживання)
________________________________________________
паспорт: серії________ № _________________________
виданий ________________________________________
__________________________ від __________________
__________________
(ідентифікаційний номер)
Заява
Прошу передати мені безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.
Земельна ділянка розташована в _________________________________________________
__________________________________________________________________________________.
(адреса місцерозташування)
“__” ________________200__ р. ____________________________
(підпис заявника)
Или подают заявления следующего содержания:
Прошу _______________________________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 10 апреля 2008 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
Официальный сайт Верховной Рады Украины:
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,
Закон України "Про особисте селянське господарство"
та витяги з законодавства України щодо отримання земельної ділянки
для облаштування родового помістя
На сьогоднішній день найкращим законом для отримання землі для облаштування родового помістя, до прийняття Закону України "Про родове помістя і родове поселення в Україні", є Закон України "Про особисте селянське господарство", що був прийнятий 15 травня 2003 р.
Тут приводиться повний зміст цього Закону. А також приводяться витяги з Конституції України щодо землі і Земельного кодексу України щодо отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Докладний опис про порядок отримання землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя на основі чинного законодавства України можна прочитати в газеті "Бути добру" (номер 2, 2006 р.);
правовий статус землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя - в номері 3, 2006 р.;
випадки припинення прав на землю або чи потрібно орати на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства - в номері 4, 2006 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про особисте селянське господарство
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 29, ст.232)
(Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005)
Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого селянського господарства.
Стаття 1. Поняття особистого селянського господарства
Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
Стаття 2. Законодавство, що регулює відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства
Відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Стаття 4. Облік особистих селянських господарств
Особисті селянські господарства підлягають обліку.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Стаття 5. Земельні ділянки особистого селянського господарства
Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.
У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Стаття 6. Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства
До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.
Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.
Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду.
Стаття 7. Права та обов'язки членів особистого селянського господарства
Члени особистого селянського господарства мають право:
самостійно господарювати на землі;
укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;
реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;
бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
отримувати дорадчі послуги;
брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.
Члени особистого селянського господарства зобов'язані:
дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.
Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.
Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств
Члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства встановлює Кабінет Міністрів України.
Стаття 9. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств
Члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом.
Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
Стаття 10. Державна підтримка особистих селянських господарств
Державна підтримка особистих селянських господарств здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.
Кабінет Міністрів України відповідно до загальнодержавних програм щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України передбачає відповідні кошти на підтримку особистих селянських господарств.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку особистих селянських господарств.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють особистим селянським господарствам:
в організації у сільській місцевості кредитних спілок, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування, забезпечення кормами і молодняком худоби та птиці;
в організації діяльності з надання інженерно-технічних, ветеринарних, агрономічних, зоотехнічних та інших послуг, а також послуг із забезпечення сортовим насінням, садивним матеріалом, племінною та продуктивною худобою, гібридами та кросами птиці, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
у виділенні земельних ділянок єдиним масивом;
в отриманні кредитів для будівництва житла, господарських будівель і споруд, придбання сільськогосподарської техніки та обладнання;
в організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства.
Стаття 11. Припинення ведення особистого селянського господарства
Ведення особистого селянського господарства припиняється в разі:
рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України.
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.
Стаття 12. Вирішення спорів щодо ведення особистого селянського господарства
Спори щодо ведення особистого селянського господарства можуть вирішуватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом або судом.
Стаття 13. Відповідальність за порушення положень цього Закону
Особи, винні в порушенні положень цього Закону, несуть відповідальність згідно із законами України.
Стаття 14. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
затвердити порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства з урахуванням регіональних умов;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л. КУЧМА
м. Київ
15 травня 2003 року
N 742-IV
Конституція України (витяги)
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельний кодекс України (витяги)
Стаття 33. Земельні ділянки особистих селянських господарств
1. Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди.
3. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
Стаття 116. Підстави набуття права на землю
1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
7. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Ось зразок форми заяви на приватизацію земельної ділянки:
_________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
________________________________________________
(району)
_________________________________________________
(області)
від______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
який мешкає_____________________________________
(адреса проживання)
________________________________________________
паспорт: серії________ № _________________________
виданий ________________________________________
__________________________ від __________________
___________________
(ідентифікаційний номер)
Заява
Прошу передати мені безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.
Земельна ділянка розташована в _________________________________________________
__________________________________________________________________________________.
(адреса місцерозташування)
“__” ________________200__ р. ____________________________
(підпис заявника)
Або подають заяви наступного змісту:
Прошу _______________________________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.
У статті використані витяги з законодавства України за станом на 04 серпня 2006 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Офіційний сайт Верховної Ради України:
З повагою, Вячеслав Богданов,
0
0
Оставьте свой комментарий
