Наши газеты:
Ответственность за сжигание травы (растительности)
Этот материал размещён в газете "Родная газета". Вы можете оформить подписку на печатный вариант газеты. Подписаться…
«Как бороться с поджогами травы?». Вопрос очень важный. Ведь, когда поджигают в поле траву, то зачастую огонь распространяется и на расположенные рядом участки, в результате чего страдает земля, экосистема и молодые насаждения, посаженные в поместье.
Бороться с поджигателями можно двумя способами: привлечением к личной (нравственной) ответственности либо к административной – ответственности перед законом.
Под привлечением к нравственной ответственности понимается объяснение человеку, который поджог траву, к чему приводят эти действия, их последствия для природы. Чтобы человек осознал пагубность такого действия и перестал его совершать.
По поводу нравственной ответственности хорошо сказал Виталий Кривенда в своей статье «».
«Многие до сих пор считают, что полезно сжигать старую сухую прошлогоднюю траву. Её станет меньше, и тогда быстрее пробьётся к свету молодая зелёная травка. Недолго думая, горе-благодетели в сухой солнечный день поджигают cухостой, и от этого случается много бед. А что в действительности происходит при сжигании прошлогодней травы? Вместе со старой сгорают и зелёные ростки свежей молодой травы, хотя вроде ради неё и стараются поджигатели. Кроме того луга и опушки, где ежегодно поджигают сухостой, со временем становятся очень бедными - там остаётся гораздо меньше разных видов растений. Ведь сохраняются лишь те растения, у которых корни в почве расположены глубоко и от огня не страдают. Сгорают и семена, сохраняющиеся в почве с прошлого лета. Сгорают мелкие животные, населяющие траву и верхний слой земли. А ведь всё, что в почве живёт, очень ей нужно! Земля нуждается в природном удобрении. Травы, растущие на ней, все нужные им вещества берут из почвы. А когда они умирают, то эти вещества возвращаются обратно в почву. А если траву сжигать, эти вещества превратятся в дым и в почву не вернутся. В результате там, где траву постоянно жгут, почва истощается, то есть становится бедной питательными веществами. На ней появляются участки, не защищенные травой. Во время сильных дождей или таяния снегов потоки воды разрушают такую почву, особенно на склонах. Так появляются овраги. От горящей травы может загореться и лес, и постройки, страдают птицы и зверьки. А ещё нарушается красота земли. Ведь у весны цвет должен быть зелёный, а не чёрный.
…Так почему же взрослые и дети считают, что нужно каждую весну поджигать траву? Они это делают по незнанию. Многие люди вообще не задумываются над тем, сколько вреда своими поджогами они причиняют живой природе.
Наша местность ещё сохранила разнотравье, растения из Красной книги. Я и мои друзья вынуждены постоянно быть начеку, чтобы при случае вовремя остановить огненную беду. В худшем случае остаётся горькое сожаление от созерцания уничтоженной природы...
Поджигание сухой травы в весенне-летне-осенний период с "добрым" умыслом - это болезнь современных дачников и колхозников. Сельские жители твердо уверены, что без их поджогов трава будет дольше расти. Наблюдая, как с их "лёгкой руки" сгорают поля (а вместе с ними сгорают деревья, целые леса), пастухи радуются, что теперь "травка быстрей и гуще зазеленеет". У них нет ни капли сожалений за свои преступления. Потеря связи человека с природой довела до такой деградации - а ведь эти поджигатели живут как раз в сёлах, на природе, а не в городах...
Кто сказал: "Всё сгорело дотла,
Больше в Землю не бросите семя"?
Кто сказал, что Земля умерла? -
Нет, она затаилась на время.
Материнства не взять y Земли,
Не отнять, как не вычерпать моря.
Кто поверил, что Землю сожгли? -
Нет, она почернела от горя.
Как разрезы, траншеи легли,
И воронки, как раны, зияют.
Обнаженные нервы Земли
Неземное страдание знают.
Она вынеceт всё, переждёт.
Не записывай Землю в калеки!
Кто сказал, что Земля не поёт,
Что она замолчала навеки?
Нет! Звенит она, стоны глуша,
Изо всеx своих ран, из отдушин.
Ведь Земля - это наша душа,
Сапогами не вытоптать душу!
Кто поверил, что Землю сожгли? -
Нет, она затаилась на время.
(В.Высоцкий)
Виталий Кривенда (взято с сайта )».
Можно привлечь поджигателя и к административной ответственности.
Так в статье 77-1 Кодекса Украины об административных правонарушениях предусматривается ответственность за самовольное сжигание растительности или её остатков.
Кодекс Украины об административных правонарушениях
Статья 77-1. Самовольное сжигание растительности или её остатков
Сжигание стерни, лугов, пастбищ, участков со степной, водно-болотной и другой естественной растительностью, растительности или её остатков и опавших листьев в полосах отвода автомобильных дорог и железных дорог, в парках, других зелёных насаждениях и газонов в населённых пунктах без разрешения органов государственного контроля в отрасли охраны окружающей природной среды или с нарушением условий такого разрешения, а так же не использование лицом, которое получило разрешение на сжигание упомянутой растительности или её остатков и опавших листьев, мероприятий по своевременному их тушению, - тянут за собой наложение штрафа на граждан от десяти до двадцати необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц - от пятидесяти до семидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан.
Те же действия, совершённые в пределах территорий и объектов естественно-заповедного фонда, - тянут за собой наложение штрафа на граждан от двадцати до сорока необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц - от семидесяти до ста необлагаемых минимумов доходов граждан.
(Примечание: один необлагаемый налогом минимум дохода гражданина равняется 17 грн.)
Я думаю, что для начала можно поговорить с поджигателем и объяснить ему к чему приводят такие поджоги. При таком пожаре не только трава, но и деревья, кусты (саженцы) сгорают, может и другое какое-то личное имущество (инвентарь, постройки на земле), в том числе нарушается верхний плодородный слой почвы.
А за это не только административная ответственность, но и гражданская имущественная ответственность в виде возмещение материального ущерба с возможной компенсацией морального вреда (которая в денежном выражении может выразиться крупной денежной суммой).
И объяснить ему, что если такое произойдёт снова, то вам придётся обратиться к участковому милиционеру для составления административного протокола. В том числе, при порче личного имущества (саженцы, нарушение верхнего плодородного слоя почвы, уничтожение экосистемы на участке и т.п.) вы можете подать на него в суд за порчу вашего имущества (возмещение материального ущерба).
В общем, как бороться с поджигателями, пусть каждый решает сам, как ему подскажет его душа. Может человеку достаточно объяснить к чему приводит сжигание травы, чтобы он перестал это делать.
Но, а если человек поджигает траву со злым умыслом и его убедить на данный момент не получается словами, то можно прибегнуть к административной ответственности. Систему тоже стоит использовать во благо.
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 01 августа 2007 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
Официальный сайт Верховной Рады Украины:
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,
Відповідальність за випалювання трави (рослинності)
«Як боротися з підпалами трави?». Питання дуже важливе. Адже, коли підпалюють в полі траву, то часто вогонь розповсюджується і на розташовані поряд ділянки, внаслідок чого страждає земля, екосистема і молоді насадження, посаджені в помісті.
Боротися з паліями можна двома способами: притяганням до особистої (етичної) відповідальності або до адміністративної – відповідальності перед законом.
Під притяганням до етичної відповідальності розуміється пояснення людині, яка підпалила траву, до чого приводять ці дії, їх наслідки для природи. Щоб людина усвідомила згубність такої дії і перестала її здійснювати.
З приводу етичної відповідальності добре сказав Віталій Кривенда в своїй статті «Навмисні підпали: від поганої голови землі спокою немає».
«Багато хто до цих пір вважає, що корисно спалювати стару суху торішню траву. Її стане менше, і тоді швидше проб'ється до світла молода зелена травичка. Недовго думаючи, такі „розумникі”в сухий сонячний день підпалюють сухостій, від чого трапляється багато бід. А що насправді відбувається при спалюванні торішньої трави? Разом із старою згорають і зелені паростки свіжій молодої трави, хоча ніби заради неї і стараються палії. Крім того луки та узлісся, де щорічно підпалюють сухостій, з часом стають дуже бідними - там залишається значно менше різних видів рослин. Адже зберігаються лише ті рослини, у яких коріння в ґрунті розташоване глибоко і від вогню не страждає. Згорає і насіння, що зберігається в ґрунті з минулого літа. Згорають дрібні тварини, що населяють траву і верхній шар землі. Адже все, що в ґрунті живе, дуже їй потрібно! Земля потребує природного добрива. Трави, що ростуть на ній, всі потрібні ним речовини беруть з ґрунту. А коли вони вмирають, то ці речовини повертаються назад в ґрунт. А якщо траву спалювати, ці речовини перетворяться на дим і в ґрунт не повернуться. В результаті там, де траву постійно палять, ґрунт виснажується, тобто стає бідним на живильні речовини. На ній з'являються ділянки, не захищені травою. Під час сильних дощів або танення снігів потоки води руйнують такий ґрунт, особливо на схилах. Так з'являються яри. Від трави, що горить, може зажевріти і ліс, і споруди, страждають птахи і звіри. А ще порушується краса землі. Адже у весни колір повинен бути зелений, а не чорний.
.Так чому ж дорослі і діти вважають, що потрібно кожну весну підпалювати траву? Вони це роблять через незнання. Багато людей взагалі не замислюються над тим, скільки шкоди своїми підпалами вони заподіюють живій природі.
Наша місцевість ще зберегла різнотрав'я, рослини з Червоної книги. Я і мої друзі вимушені постійно бути напоготові, щоб при нагоді вчасно зупинити вогняну біду. У гіршому випадку залишається гіркий жаль від споглядання знищеної природи...
Підпал сухої трави у весінньо-літньо-осінній період з "добрим" наміром - це хвороба сучасних дачників і колгоспників. Сільські жителі твердо упевнені, що без їх підпалів трава буде довше рости. Спостерігаючи, як з їх "легкої руки" згорають поля (а разом з ними згорають дерева, цілі ліси), пастухи радіють, що тепер "травичка швидше і густіше зазеленіє". У них немає ні краплі жалю за свої злочини. Втрата зв'язку людини з природою довела до такої деградації - адже ці палії живуть якраз в селах, на природі, а не в містах...
Кто сказал: "Всё сгорело дотла,
Больше в Землю не бросите семя"?
Кто сказал, что Земля умерла? -
Нет, она затаилась на время.
Материнства не взять y Земли,
Не отнять, как не вычерпать моря.
Кто поверил, что Землю сожгли? -
Нет, она почернела от горя.
Как разрезы, траншеи легли,
И воронки, как раны, зияют.
Обнаженные нервы Земли
Неземное страдание знают.
Она вынеceт всё, переждёт.
Не записывай Землю в калеки!
Кто сказал, что Земля не поёт,
Что она замолчала навеки?
Нет! Звенит она, стоны глуша,
Изо всеx своих ран, из отдушин.
Ведь Земля - это наша душа,
Сапогами не вытоптать душу!
Кто поверил, что Землю сожгли? -
Нет, она затаилась на время.
(В.Высоцкий)
Віталій Кривенда (узято з сайту )».
Можна привернути палія і до адміністративної відповідальності.
Так в статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Примітка: один неоподатковуваний мінімум доходу громадянина дорівнює 17 грн.)
Я думаю, що спочатку можна поговорити з палієм і пояснити йому, до чого приводять такі підпали. При такій пожежі не тільки трава, але і дерева, кущі (саджанці) згорають, може і інше якесь особисте майно (інвентар, споруди на землі), зокрема порушується верхній родючий шар ґрунту.
А за це не тільки адміністративна відповідальність, але і цивільна майнова відповідальність у вигляді відшкодування матеріального збитку з можливою компенсацією моральної шкоди (яка в грошовому виразі може виразитися крупною грошовою сумою).
І пояснити йому, що якщо таке відбудеться знову, то вам доведеться звернутися до дільничного міліціонера для складання адміністративного протоколу. Зокрема, при псуванні особистого майна (саджанці, порушення верхнього родючого шару ґрунту, знищення екосистеми на ділянці і т.п.) ви можете подати на нього до суду за псування вашого майна (відшкодування матеріального збитку).
Загалом, як боротися з паліями, хай кожен вирішує сам, як йому підкаже його душа. Може людині досить пояснити, до чого приводить випалювання трави, щоб він перестав це робити.
Але, якщо людина підпалює траву зі злим наміром і його переконати на даний момент не виходить словами, то можна вдатися до адміністративної відповідальності. Систему теж варто використовувати на благо.
У статті використані витяги з законодавства України за станом на 01 серпня 2007 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Офіційний сайт Верховної Ради України:
З повагою та відкритою душею, Вячеслав Богданов, [email protected]
0
0
Оставьте свой комментарий
