Наши газеты:
Правовой статус земли личного крестьянского хозяйства для обустройства родового поместья (на рус. и укр. языках)
Этот материал размещён в газете "Быть добру". Вы можете оформить подписку на печатный вариант газеты. Подписаться…
Многие люди спрашивают: "Можно ли на земельном участке, предоставленном для ведения личного крестьянского хозяйства, высаживать сад, лес, выкопать пруд, построить дом?" Ответы на эти вопросы вы прочитаете в этой статье.
На сегодняшний день Земельный кодекс Украины и Закон Украины "Про особисте селянське господарство" позволяет приватизировать земельный участок личного крестьянского хозяйства размером в один гектар для обустройства своего родового поместья и высадить на нём многолетние насаждения (другими словами сад, лес), огород, вырыть пруд, построить жилой дом.
Земельный кодекс Украины от 25 октября 2001 г. на основании 118 и 121 статей предусматривает безвозмездную передачу гражданам Украины путём приватизации земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности для ведения личного крестьянского хозяйства не более 2,0 гектаров.
Ведение личного крестьянского хозяйства регулируется Законом Украины "Про особисте селянське господарство" от 15 мая 2003 г (далее – Закон).
Согласно статьи 1 данного Закона личное крестьянское хозяйство – это хозяйственная деятельность, которая проводится без создания юридического лица физическим лицом индивидуально либо лицами, которые находятся в семейных или родственных отношениях и совместно проживают, с целью удовлетворения личных потребностей путём производства, переработки и потребления сельскохозяйственной продукции, реализации её излишков и предоставления услуг с использованием имущества личного крестьянского хозяйства, в том числе и в сфере сельского зелёного туризма.
Деятельность, связанная с ведением личного крестьянского хозяйства, не относится к предпринимательской деятельности.
К имуществу, которое используется для ведения личного крестьянского хозяйства, в соответствии со статьёй 6 Закона Украины "Про особисте селянське господарство", принадлежат жилые дома, хозяйственные постройки и сооружения, сельскохозяйственная техника, инвентарь и оснащение, транспортные средства, сельскохозяйственные и домашние животные и птица, пчелосемьи, многолетние насаждения, произведённая сельскохозяйственная продукция, продукты её переработки и прочее имущество.
В статье 7 Закона определены права и обязанности членов личного крестьянского хозяйства.
Члены личного крестьянского хозяйства имеют право:
самостоятельно хозяйствовать на земле;
заключать лично или через уполномоченное лицо любые соглашения, которые не противоречат законодательству. Уполномоченным лицом может быть дееспособный член личного крестьянского хозяйства, который достиг 18 лет;
реализовывать избытки выработанной продукции на рынках, а также заготовительным, перерабатывающим предприятиям и организациям, другим юридическим и физическим лицам;
самостоятельно осуществлять материально-техническое обеспечение собственного производства;
открывать счета в учреждениях банков и получать кредиты в установленном законодательством порядке;
быть членами кредитного союза и пользоваться его услугами;
получать в установленном законом порядке трудовую пенсию, а также другие виды социальной государственной помощи и субсидии;
предоставлять услуги с использованием имущества личного крестьянского хозяйства;
использовать в установленном порядке для собственных потребностей имеющиеся на земельном участке общераспространенные полезные ископаемые, торф, лесные насаждения, водные объекты, а также другие полезные свойства земли в соответствии с законом;
на возмещение ущерба в случаях, предусмотренных законом;
свободно распоряжаться принадлежащим имуществом, произведённой сельскохозяйственной продукцией и продуктами её переработки;
получать консультативные услуги;
принимать участие в конкурсах сельскохозяйственных производителей для получения бюджетной поддержки в соответствии с общегосударственными и региональными программами;
объединяться на добровольных началах в производственные общества, ассоциации, союзы с целью координации своей деятельности, предоставления взаимопомощи и защиты общих интересов и тому подобное в соответствии с законодательством Украины;
проводить в установленном законом порядке внешнеэкономическую деятельность.
Члены личного крестьянского хозяйства обязаны:
придерживаться требований земельного законодательства и законодательства об охране окружающей среды;
обеспечивать использование земельного участка по целевому назначению;
повышать плодородие почв и сохранять другие полезные свойства земли;
не нарушать права собственников смежных земельных участков и землепользователей;
придерживаться правил добрососедства и ограничений, связанных с установлением земельных сервитутов и охраняемых зон;
своевременно платить земельный налог или арендную плату;
придерживаться действующих нормативов относительно качества продукции, санитарных, экологических и других требований в соответствии с законодательством;
предоставлять сельским, поселковым, городским советам необходимые данные относительно их учёта.
Законом могут быть установлены также другие права и обязанности членов личного крестьянского хозяйства.
Целевым назначением земельного участка для ведения личного крестьянского хозяйства (исходя из определения, содержащегося в 1-й статье данного Закона) является выращивание сельскохозяйственной продукции, реализация её излишков, пользование имуществом личного крестьянского хозяйства (к которому относятся и многолетние насаждения, и жилой дом).
Сельскохозяйственной продукцией является любая продукция животного и растительного происхождения, которая подпадает под определение с первой по двадцать четвёртую группы Украинской классификации товаров внешнеэкономической деятельности (Закон "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" от 13.09.2001 N 2681-III).
В дополнении к Закону Украины "Про митний тариф України" от 5 апреля 2001 года № 2371-III указаны основные правила интерпретации классификации товаров, и в которой содержится Украинская классификация товаров внешнеэкономической деятельности (УКТ ЗЕД).
Так, например, к группе 06 "Живые растения и продукты цветоводства" относятся, в том числе, и деревья лесные; деревья, кусты и кустарники, и многое другое.
Вот некоторые названия групп: группа 07 "Овощи, растения, корни и пищевые корнеплоды", группа 08 "Съестные плоды и орехи; цедра цитрусовых или шкурки дынь", группа 10 "Зерновые культуры".
То есть, на землях личного крестьянского хозяйства Закон разрешает высадить сад, лес (многолетние насаждения: деревья, кусты и кустарники, деревья лесные, и т.п.), огород.
В том числе, в соответствии с пунктом "в" ч. 2 ст. 55 Земельного кодекса Украины (далее – ЗКУ) к землям лесного фонда не принадлежат земли, занятые отдельными деревьями и группами деревьев, кустарниками на сельскохозяйственных угодьях, приусадебных, дачных и садовых участках.
Сельскохозяйственные угодья: пашня, многолетние насаждения, сенокосы, пастбища и перелоги (пункт "а" ч. 2 статьи 22 ЗКУ). Сельскохозяйственные угодья принадлежат к землям сельскохозяйственного назначения, к которым и относятся земли личного крестьянского хозяйства.
Землями сельскохозяйственного назначения признаются земли, предоставленные для производства сельскохозяйственной продукции, осуществления сельскохозяйственной научно-исследовательской и учебной деятельности, размещения соответствующей производственной инфраструктуры или назначенные для этих целей (ч. 1 ст. 22 ЗКУ).
То есть, высадка многолетних насаждений в поместье не может стать причиной для перевода вашего участка из категории земель сельскохозяйственного назначения в категорию земель лесного фонда.
Кроме этого, согласно ч. 2 ст. 56 ЗКУ гражданам по решению органов местного самоуправления и органов исполнительной власти могут безвозмездно или за плату передаваться в собственность замкнутые земельные участки лесного фонда общей площадью до 5 гектаров в составе угодий крестьянских, фермерских и других хозяйств.
К землям лесного фонда принадлежат земли, покрытые растительностью, а также не покрытые растительностью, нелесные земли, предоставленные и используемые для нужд лесного хозяйства (ст. 55 ЗКУ).
В соответствии с Земельным кодексом Украины можно вырыть пруд на своём участке. Так, гражданам по решению органов исполнительной власти или органов местного самоуправления могут безвозмездно передаваться в собственность замкнутые естественные водоёмы (общей площадью до 3 гектаров). Собственники на своих земельных участках могут в установленном порядке создавать рыбохозяйственные, противоэрозийные и иные искусственные водоёмы (ч. 2 ст. 59 ЗКУ).
Законодательство Украины не позволяет пользователям (арендаторам) земельных участков личных крестьянских хозяйств создавать искусственные водоёмы, но они могут вырыть пруд посреди огорода (как предлагает Анастасия) и называть это не искусственным водоёмом, а мелиоративной (оросительной) системой.
Согласно ч. 2 ст. 3 ЗКУ земельные отношения, которые возникают при использовании недр, лесов, вод, а также растительного и животного мира, атмосферного воздуха, регулируются этим Кодексом, нормативно-правовыми актами о недрах, лесах, воде, растительном и животном мире, атмосферном воздухе, если они (акты) не противоречат этому Кодексу.
То есть, нормы Земельного кодекса Украины являются специальными нормами относительно положений Лесного и Водного кодексов.
Поскольку к имуществу, которое используется для ведения личного крестьянского хозяйства в соответствии со статьёй 6 Закона Украины "Про особисте селянське господарство", принадлежат жилые дома, хозяйственные постройки и сооружения, то на земельном участке для ведения личного крестьянского хозяйства в соответствии с планом застройки, утверждённой в установленном порядке, можно строить жилой дом.
Для этого необходимо в отделе архитектуры пройти процедуру оформления паспорта на застройку, на основании которого можно начинать строительные работы.
В приложениях содержатся письма из Госкомзема Украины и Минюста Украины, которые подтверждают, что на земельных участках личных крестьянских хозяйств можно возводить жилые дома, хозяйственные постройки и сооружения.
И о налогообложении относительно личного крестьянского хозяйства.
Согласно статьи 1 Закона деятельность, связанная с ведением личного крестьянского хозяйства, не относится к предпринимательской деятельности.
Также, в статье 4 Закона Украины "Про податок з доходів фізичних осіб" предусмотрено следующее:
"4.3. Доходы, которые не включаются в состав общего месячного или годового облагаемого налогом дохода
В состав общего месячного или годового облагаемого налогом дохода плательщика налога не включаются такие доходы (которые не подлежат отображению в его годовой налоговой декларации):
4.3.36. доходы от отчуждения непосредственно собственником сельскохозяйственной продукции (включая продукцию первичной переработки), выращенной (произведённой) им на земельных участках, предоставленных для: ведение личного крестьянского хозяйства, если их размер не был увеличен в результате полученной в натуре (на местности) земельной доли (пая); строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебных участках), ведения садоводства и индивидуального дачного строительства" (пункт 4.3 статьи 4 дополнен подпунктом 4.3.36 согласно с Законом Украины от 04.03.2004 г. № 1594-IV, подпункт 4.3.36 пункта 4.3 статьи 4 в редакции Закона Украины от 25.03.2005 г. № 2505-IV).
То есть, продукция, выращенная на земельных участках личных крестьянских хозяйств, не облагается налогом.
Согласно ст. 2 Закона Украины "Про плату за землю" использование земли в Украине является платным. Плата за землю выплачивается в виде земельного налога или арендной платы, которая определяется в зависимости от денежной оценки земель. Размеры налога за земельные участки, денежную оценку которых не определили, определяются до её установления в порядке, определённом этим Законом.
Собственники земельных участков оплачивают земельный налог. За земельные участки, предоставленные в аренду, выплачивается арендная плата.
В соответствии со ст. 6 данного закона ставки земельного налога с одного гектара сельскохозяйственных угодий устанавливаются от их денежной оценки в таких размерах:
для пахоты, сенокосов и пастбищ – 0,1;
для многолетних насаждений – 0,3.
За сельскохозяйственные угодья, которые предоставлены в установленном порядке и используются по целевому назначению, независимо от того, до какой категории земель они отнесены, земельный налог выплачивается согласно с частью первой этой статьи (ставки земельного налога, установленные статьёй 6, применяются по сельскохозяйственным угодьям и землям населённых пунктов, денежную оценку которых проведено и уточнено по состоянию на 1 января 2005 г., согласно с Законами Украины от 23.12.2004 г. № 2285-IV, от 25.03.2005 г. № 2505-IV).
Согласно ч. 2 ст. 7 Закона Украины "Про плату за землю", если денежная оценка земельных участков не установлена, средние ставки земельного налога устанавливаются в таких размерах:
|
группы населённых пунктов с численностью населения (тыс.чел.)
|
средняя ставка налога (коп. за 1 кв. метр)
|
коэффициент, который применяется в городах Киева, Симферополя, Севастополя и городах областного подчинения
|
|
до 0,2
|
1,5
|
|
|
от 0,2 до 1
|
2,1
|
|
|
от 1 до 3
|
2,7
|
|
|
от 3 до 10
|
3,0
|
|
|
от 10 до 20
|
4,8
|
|
|
от 20 до 50
|
7,5
|
1,2
|
|
от 50 до 100
|
9,0
|
1,4
|
|
от 100 до 250
|
10,5
|
1,6
|
|
от 250 до 500
|
12,0
|
2,0
|
|
от 500 до 1000
|
15,0
|
2,5
|
|
от 1000 и больше
|
21,0
|
3,0
|
(установлено, что в 2005 году по населённым пунктам, денежная оценка земель которых не проведена, применяются ставки земельного налога, установленные частью второй статьи 7, увеличены в 3,03 раза, согласно с Законами Украины от 23.12.2004 г. № 2285-IV, от 25.03.2005 г. № 2505-IV).
Кроме того, Законом Украины "Про особисте селянське господарство" предусмотрена трудоустроенность членов личных крестьянских хозяйств и их социальное обеспечение.
Так, в статье 8 Закона определено, что члены личных крестьянских хозяйств принадлежат к категории занятого населения в случае, если работа в этом хозяйстве для них является основной и расчётный месячный доход на одного члена равняется или превышает размер минимальной заработной платы. Порядок определения расчётного месячного дохода на одного члена личного крестьянского хозяйства устанавливает Кабинет Министров Украины.
Статья 9 Закона устанавливает, что члены личных крестьянских хозяйств подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию и пенсионному обеспечению. Общеобязательное государственное социальное страхование членов личных крестьянских хозяйств осуществляется в порядке, установленном законом. Пенсионное обеспечение членов личных крестьянских хозяйств и оплата ими страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование осуществляются в соответствии с законодательством о пенсионном обеспечении и общеобязательном государственном пенсионном страховании. Предоставление социальной помощи членам личного крестьянского хозяйства осуществляется в соответствии с законом.
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 01 июля 2005 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
Официальный сайт Верховной Рады Украины:
С уважением, Вячеслав Богданов,
Приложения:
1. Письмо Государственного комитета Украины по земельным ресурсам от 05.11.2003 г. относительно права на строительство домов на земельных участках личных крестьянских хозяйств.
2. Письмо Министерства юстиции Украины от 01.12.2003 г. относительно предоставления разъяснений по некоторым вопросам законодательства.
Правовий статус землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя
Багато людей запитують: "Чи можна на земельній ділянці, наданої для ведення особистого селянського господарства, висаджувати сад, ліс, викопати ставок, побудувати будинок?" Відповіді на ці питання ви прочитаєте в даній статті.
На сьогоднішній день Земельний кодекс України і Закон України "Про особисте селянське господарство" дозволяє приватизувати земельну ділянку особистого селянського господарства у розмірі один гектар для облаштування свого родового помістя і висадити на ньому багаторічні насадження (іншими словами сад, ліс), город, викопати ставок, побудувати житловий будинок.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. на підставі 118 і 121 статей передбачає безоплатну передачу громадянам України шляхом приватизації земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів.
Ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р. (далі – Закон).
Згідно статті 1 даного Закону особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, у відповідності зі статтею 6 Закону України “Про особисте селянське господарство”, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські і свійські тварини і птиця, бджолосім’ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно.
У статті 7 Закону визначені права і обов'язки членів особистого селянського господарства.
Члени особистого селянського господарства мають право:
самостійно господарювати на землі;
укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, які не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, якому виповнилось 18 років;
реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
відкривати рахунку в установах банків і отримувати кредити у встановленому законодавством порядку;
бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
отримувати у встановленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
використовувати в установленому порядку для власних потреб загальнопоширені корисні копалини, що є на земельній ділянці, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
отримувати консультативні послуги;
брати участь в конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
проводити у встановленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.
Члени особистого селянського господарства зобов'язані:
дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону навколишнього середовища;
забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні властивості землі;
не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.
Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.
Цільовим призначенням земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (виходячи з визначення, що міститься в 1-ій статті цього Закону) є вирощування сільськогосподарської продукції, реалізація її надлишків, користування майном особистого селянського господарства (до якого відносяться і багаторічні насадження, і житловий будинок).
Сільськогосподарською продукцією є будь-яка продукція тваринного і рослинного походження, яка підпадає під визначення з першою по двадцять четверту групи Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Закон "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 № 2681-III).
У доповненні до Закону України "Про митний тариф України" від 5 квітня 2001 року № 2371-III вказані основні правила інтерпретації класифікації товарів, і в якій міститься Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
Так, наприклад, до групи 06 "Живі рослини і продукти квітникарства" відносяться, зокрема, і дерева лісові; дерева, кущі і чагарники, і багато що інше.
Ось деякі назви груп: група 07 "Овочі, рослини, коріння і харчові коренеплоди", група 08 "Їстівні плоди і горіхи; цедра цитрусових або шкірки динь", група 10 "Зернові культури".
Тобто, на землях особистого селянського господарства Закон дозволяє висадити сад, ліс (багаторічні насадження: дерева, кущі і чагарники, дерева лісові, і т.п.), город.
Зокрема, відповідно до пункту "в" ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) до земель лісового фонду не належать землі, зайняті окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища і перелоги (пункт "а" ч. 2 статті 22 ЗКУ). Сільськогосподарські угіддя належать до земель сільськогосподарського призначення, до яких і відносяться землі особистого селянського господарства.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної і учбової діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 ЗКУ).
Тобто, висадка багаторічних насаджень у помісті не може стати причиною для переведення вашої ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель лісового фонду.
Окрім цього, згідно ч. 2 ст. 56 ЗКУ громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнуті земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства(ст. 55 ЗКУ).
Відповідно до Земельного кодексу України можна вирити ставок на своїй ділянці. Так, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми(ч. 2 ст. 59 ЗКУ).
Законодавство України не дозволяє користувачам (орендарям) земельних ділянок особистих селянських господарств створювати штучні водойми, але вони можуть вирити ставок посеред городу (як пропонує Анастасія) і називати це не штучною водоймою, а меліоративною (зрошувальною) системою.
Згідно ч. 2 ст. 3 ЗКУ Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони (акти) не суперечать цьому Кодексу.
Тобто, норми Земельного кодексу України є спеціальними нормами щодо положень Лісового і Водного кодексів.
Оскільки до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 6 Закону України "Про особисте селянське господарство", належать житлові будинки, господарські споруди і споруди, то на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства відповідно до плану забудови, затвердженої в установленому порядку, можна будувати житловий будинок.
Для цього необхідно у відділі архітектури пройти процедуру оформлення паспорта на забудову, на підставі якого можна починати будівельні роботи.
У додатках містяться листи з Держкомзему України і Мінюсту України, які підтверджують, що на земельних ділянках особистих селянських господарств можна зводити житлові будинки, господарські споруди і споруди.
І про оподаткування щодо особистого селянського господарства.
Згідно статті 1 Закону діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
Також, в статті 4 Закони України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено наступне:
"4.3. Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації):
4.3.36. доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва" (пункт 4.3 статті 4 доповнено підпунктом 4.3.36 згідно із Законом України від 04.03.2004 р. № 1594-IV, підпункт 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).
Тобто, продукція, вирощена на земельних ділянках особистих селянських господарств, не оподатковується.
Згідно ст. 2 Закони України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом
Власники земельних ділянок сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 6 цього закону ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються від їх грошової оцінки в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
для багаторічних насаджень - 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті (ставки земельного податку, встановлені статтею 6, застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, згідно із Законами України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, від 25.03.2005 р. № 2505-IV).
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", якщо грошова оцінка земельних ділянок не встановлена, середні ставки земельного податку встановлюються в таких розмірах:
|
групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.чол.)
|
середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр)
|
коефіцієнт, який застосовується в містах Києва, Сімферополя, Севастополя і містах обласного підпорядкування
|
|
до 0,2
|
1,5
|
|
|
від 0,2 до 1
|
2,1
|
|
|
від 1 до 3
|
2,7
|
|
|
від 3 до 10
|
3,0
|
|
|
від 10 до 20
|
4,8
|
|
|
від 20 до 50
|
7,5
|
1,2
|
|
від 50 до 100
|
9,0
|
1,4
|
|
від 100 до 250
|
10,5
|
1,6
|
|
від 250 до 500
|
12,0
|
2,0
|
|
від 500 до 1000
|
15,0
|
2,5
|
|
від 1000 і більше
|
21,0
|
3,0
|
(встановлено, що в 2005 році за населеними пунктами, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другої статті 7, збільшені в 3,03 разу, згідно із Законами України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, від 25.03.2005 р. № 2505-IV).
Крім того, Законом України "Про особисте селянське господарство" передбачена зайняттість членів особистих селянських господарств і їх соціальне забезпечення.
Так, в статті 8 Закону визначено, що члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення у випадку, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства встановлює Кабінет Міністрів України.
Стаття 9 Закону встановлює, що члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом. Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
У статті використані витягання із законодавства України за станом на 01 липня 2005 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Офіційний сайт Верховної Ради України:
З повагою, Вячеслав Богданов,
Додатки:
1. Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 05.11.2003 р. щодо права на будівництво будинків на земельних ділянках особистих селянських господарств.
2. Лист Міністерства юстиції України від 01.12.2003 р. щодо надання роз'яснень з деяких питань законодавства.
0
0
Оставьте свой комментарий
